Організація свята
Якщо ви не віруючі, поставтеся до цього заняття, як до розвиваючої роботи із природним матеріалом, а вашим дітям, я думаю, сподобається весь процес від збору травок-листочків до чудового результату.
Вам буде потрібно:
. сирі курячі яйця, бажано з білою шкарлупою;
. молоді листочки рослин: петрушки, конюшини, смородини, аґрусу, полиню, деревію, клена, троянди - на ваш смак;
. цибульна лушпайка, сіль;
. старі тонкі жіночі колготки, нитки, ножиці.
Цибульну лушпайку залити водою й варити години два (чим довше, тим насищенней цвіт), відвар процідити (щоб випадково прилиплий шматочок лушпайки не зіпсував малюнок), додати пари ложок солі, (щоб тріснуте яйце не випливала). В остиглий відвар покласти підготовлені яйця й відварити (оставшийся відвар можна зберегти в холодильнику тиждень до поминального батьківського дня, коли теж доречні фарбовані яйця).
На вимитій шкарлупі яйця розправити листочок рослини. На кисть лівої руки надягти старий тонкий жіночий колготок і, розчепіривши пальці, розтягти тканина. Вкласти в ліву долоню підготовлене яйце (листочком у долоню), обернути яйце натягнутою тканиною в один шар, із протилежної сторони (від листочка) тканина зібрати в пучок, зав'язати ниткою (буде потрібно помічник) і обрізати зайве. Вибрати листочок для наступного яйця.
Результат вас приємно здивує. Крім того яйця виходять всі різні: зварене з листочком конюшини яйце буде темно-коричневого цвіту з білим відбитком трилисника, а з листочком дикої смородини - значно світліше й із зеленувато-жовтим відбитком.
Ви ніколи не читали Біблію? Почніть із Нового Завіту, з Євангеліє. Прочитайте благовествование від Матфея, або від Марка, або від Луки - ну хоч як історичне джерело. Розповідайте ребенку напередодні Великодня про Ісус, добром люблячому нас Ісусові, що пішов на мученицьку смерть, щоб подарувати людям вічність. Ви не вірите в казки? Але адже Ви ж читаєте й переказуєте дитячі казки. А якщо у вашого дитятка зараз саме той період, коли ребенок боїться смерті своєї або близьких йому людей, ваш розповідь заспокоїть його, подарує надію (може бути надію на зустріч із улюбленою померлою бабусею). Коли ваші син або дочка підростуть, вони самі зроблять вибір: у що вірити. Але не можна ж робити вибір при відсутності інформації! Та й традиції непогано б було зберегти.