Наречену чуваші виносили звичайно на руках або виводили просто під руку. Нганасани допомагали їй сідати. У чувашів робив це хашштлах «запрошений родич, посаджений батько», а в нганасан -наречений.

У ґанку наречену й нареченого зустрічала сидяча верхи жінка. Наречену саджали верхи на сідло; всі головні особи весілля також сідали на коней. Аналогічно на Алтаї під наречену ПІДВОДИЛИ особливого осідланого коня. Чуваші також користувалися кибиткою, запряженої парою коней і возом, що ми схильні вважати історично пізньою формою.

Невестина кибитка закривалася полотном; якщо наречена було верхи, те сиділа під покривалом і по ходу кланялася в різні сторони, а її кінь вів хайматлах за особливий привід, зроблений з рушника. В обох, випадках наречена не бачила дороги перед собою.

Майже все село супроводжувало поїзд до воріт на околиці. При виїзді із села молодий чоловік три рази вдаряв молоду нагайкою. Строго дотримували умови - неодмінно заїхати на хлібне поле.

У поле або на перехресті по дорозі робили обряд умилостивления злого духу - хаяр трахни.

За формою й змістом він рівнозначний обряду хйяру/сригсовершаемий по шляху до тестя, 6 чим уже говорили.

Виїжджаючи за околицю, роблять три кола по ходу сонця, потім старшого дружка сходить на землю й три рази, низько кланяється. Кидаючи жертовну монету, він просить злого духу хаяр і інших небажаних парфумів не приставати до перезви, не лагодити зло.

Відстань, як ця монета», - говориться на закінчення.

Більше архаїчний варіант даного обряду зафіксований у телеутов, які робили кроплення гірському або степовому духу. При цьому на берізку або шелюга вішали стрічечки (якщо місце безлісне, берізку везли із собою) і вимовляли досить довгу молитву.

Видимо, по шляху проходження нареченої в будинок свекра будували символічний міст (якщо його в реальності не було) або він мається на увазі. У плачі нареченої, зокрема, згадується мідний міст на шляху прямування поїзда й молода горює:

Як мені перейти,

Самої нещасливої виявилася я.

Безсумнівно, праві дослідники, що вважають, що рух весілля, незалежно від відстані, на якому живе молодий від нареченої, являє собою довгий шлях.