Знайомство молодих відбувається різними шляхами. Зростаючі в одному селі й, що беруть участь у сільськогосподарських роботах бік об бік, юнаки й дівчини мали можливість постійно спостерігати один за одним. Особливо багато знайомств відбувалося на весняних масових гуляннях. На таких іграх дівчини, що встигли наглядіти собі хлопця, а також посватані дарували своїм обранцям власноручно зшиті кисети з покладеними туди колобками [ЧГИ. № 152:150]. У дівчин у звичаї було дарувати улюбленому вишиту носову хустку. Мотиви хустки як символу знайомства з улюбленої збереглися у весільних піснях: натяки на те, що в скрині в зовиці є хустка; сват вивісила, мол, з натяком, хустка на воротах; танцюючий на весіллі юнак натякає, що в нього немає хустки, щоб витерти піт [ЧГИ. №5:87; №7: 973; №33: 3-4].

Гуляючи разом по базарі, юнак і дівчина знайомилися, у таких випадках наречений пригощав наречену горіхами й пряниками [ЧГИ. №40: 238].

Прийняття гостинців розумівся як прояв любовної симпатії. У росіян у Ростовському в. був звичай Дарувати дівчині кільце й носові хустки (видима, щоб та вишила на них), вона замість дарувала кисет, що сли зі стрічок [Мильникова , Цинциус 1926:21].