Чіткі непорушні традиції відрізняють індійські весільні обряди. Зараз весілля в цій країні виглядають так само, як і багато сотень років тому. Остаточне слово у виборі нареченої за родителями нареченого.

Вони шукають синові підходящу дівчину (тієї ж віри й тієї ж касти), вони домовляються з її родителями про умови шлюбного союзу. Наречена права голосу не має, їй навіть можуть просто наказати вийти заміж за малознайому людину. Це називається “шлюбом за попередньою домовленістю”.

Після того, як батьки домовилися, організують дві зустрічі для молодих: спочатку в будинку нареченої, потім у будинку нареченого. Молоді обмінюються подарунками й приймають дарунки від рідних.

Протягом усього весільного дня наречений і наречена нічого не їдять до початку церемонії. У будинку нареченого молоді родички танцюють і співають. Потім відбувається важливий ритуал вихваляння жовтого кольору-символу сонця й вірності. Всі присутні красять чола в жовтий колір і обсипають один одного жовтим порошком.

Батько нареченого врочисто перераховує вголос всіх померлих родичів, призиваючи їх у свідки. Потім вся процесія переходить у будинок нареченої й повторює церемонію вихваляння жовтого кольору.

Весілля грають у будинку нареченої ввечері. До моменту прибуття нареченого і його рідні зводиться невеликий храм, покритий тентом, прикрашений чотирма пальмами по кутах, повитий безліччю запашних жовтих квітів. В організації весілля обов'язкові наступні моменти:

Наречений стоїть на плоскому камені, а наречену до нього виносять у дерев'яному паланкіні. На дівчині багате червоне сарі й безліч прикрас. Сім разів носії обносять паланкін навколо нареченого. Коли вони зупиняються, молоді дивляться один одному в очі. У цього погляду є назва - “шубхо дришти” (найперший погляд). Потім вся весільна процесія підходить до місцю, де священик, вислухавши клятву молодих, з молитвою з'єднує руки молодих гірляндою квітів. Наречений наносить червону фарбу на чоло й проділ нареченої - вони чоловік і дружина.

Наступний етап - святкування в спеціальному приміщенні з піснями й танцями. Веселяться всю ніч. Гості тільки ранком розходяться з будинку новоспеченої дружини, ведучи її із собою в будинок чоловіка. Тут молодих обдаровують і благословляють. Весь день віддають відпочинку. А на наступний ранок у будинок нареченого знову збираються гості (родичі дружини) з подарунками. Їх чекає обід і розваги.

Всі індійські весілля серед членів заможних родин дуже дорогі. Але особливо відрізняються жителі штату Пенджаб: тут і за нареченою покладається велике придане, і батьки молодих воліють здивувати один одного не тільки багатством, але й щедрістю.

У Пенджабі є ще один цікавий звичай: після обміну кільцями наречений дарує суженой золотий ланцюжок, що та повинна носити до кінця своїх днів.