Один з варіантів розважальної програми для дитячого дня народження - ляльковий спектакль для малят.
Дітям другого року життя зрозумілий сюжет, у якому діють не більше 2-3 персонажів, пізнаваних і знайомих малятам. На цю роль підходить ведмежа, кішечка, дівчинка, сонечко. Не зневажайте постановками вже відомих ребїнку сценаріїв, які ви читали йому із книжок. Такі казки, як «Три ведмеді», «Машенька й ведмідь», «Курочка Ряба», (а для дітей старше півтора років - «Ріпка», «Колобок») зрозумілі маляті, тому персонажів у них трохи більше. Крім того, в інсценівці цих знайомих казок може мати місце імпровізація, гумор, що пожвавить звичний сюжет, збагатить характери героїв, але не зіб'є маленьких глядачів з користі й не порушить сюжетну лінію. Уникайте довгих монологів, додайте героям динамізм і яскраві характерні риси. Придумуйте свої прості, але наочні й видовищні сюжети, що складаються з 2-4 епізодів.
Добре, якщо дорослі глядачі, що неодмінно перебувають серед дітей, будуть жваво реагувати на происходящее на сцені: сміятися, ляскати в ладоши, озиватися на звернені до залу репліки героїв спектаклю. Такий приклад покаже дітям, як поводитися при перегляді спектаклю й одержувати від цього задоволення.
Організація домашнього театру - дуже захоплююче й цікаве заняття й проведення дозвілля не тільки для дітей. Батьки теж одержать у процесі постановки велике задоволення й привід зачудуватися багатству своєї фантазії, знайдуть нові можливості для наступних ігор зі своїм малям. Підготовка реквізиту й декорацій, створення образів персонажів - це цікаве й творче заняття, хоча досить складне й заморочливе. Однак результати виправдують витрачений час і енергію.
При організації спектаклю можна використовувати наявні в будинку гумові або м'які іграшки. Крім того, нескладно зробити фігури героїв спектаклю з картону. Головне - іграшки повинні бути підібрані по розмірі. Управляти ними можна просто тримаючи в руках, не прибігаючи до різного роду конструкціям типу «маріонетка». Якщо їсти можливість використовувати ляльки-рукавички, це теж буде цікаво малятам. Тоді вони не будуть бачити керуючими ляльками артистів, але по закінченні спектаклю дорослі повинні вийти до глядачів разом зі своїми персонажами.
Як сцена може бути використані стіл або більша коробка. Для ширми підійде конструкція із двох стільців, накритих тканиною, або відкрита валіза, кришка якого прикрашена відповідно до змісту спектаклю. Декорацію краще зробити з наявних кубиків, цебер, пірамідок, з паперу вирізати дерева, квіти й інші елементи. У ході спектаклю персонажі виходять із глибини сцени й рухаються в напрямку до глядача. Імітація руху досягається погойдуваннями зі сторони убік або підскіками. Коли необхідно зобразити героя спектаклю сплячої, його повертають спиною до дітей. Якщо персонаж казки говорить, то він злегка рухається, а якщо слухає, то коштує нерухомо.
По закінченні подання обов'язково проводите ритуал уклонів артистів і їхніх вітань глядачами. Може бути, хтось «із залу» піднесе виконавцям «квіти», які потрібно підготувати заздалегідь, пояснивши малятам зміст цієї дії.
Є ще кілька рекомендацій, які пов'язані з віковими особливостями дітей. Одна з них складається в необхідності підготовки ребенка до спектаклю, його ознайомлення з головними діючими особами. Це можна зробити, показавши й назвавши головних героїв і предмети декорації, при цьому потрібно дати дітям можливість поторкати всі ці дивини. Таке попереднє знайомство необхідно, щоб по ходу дії в ребенка не було бажання взяти який-небудь атрибут оформлення спектаклю в руки. Представивши дітям головних героїв або провідних персонажів майбутнього дійства, можна розставляти на столі (коробці) весь необхідний для початку подання реквізит.
До участі в спектаклі корисно залучити старших дітей, але в цьому випадку ребенок тільки діє з іграшкою, а текст персонажа казки або слова пісні вимовляє дорослий. Залучення старших хлопців до домашньої театральної постановки робить подання дійсно сімейною творчістю. Коли свято відзначається в родині, він має свою особливість, що полягає в присутності імпровізації й у прагненні організувати його так, щоб він був по -домашньому затишний, веселий, без формальних дій - все повинне йти від душі.
