Наші детишки ростуть і міняються з кожним днем. Час не зупинити - а так іноді хочеться, щоб воно затрималося... Аматорське відео допомагає пожвавити минулі дні. Ми завжди можемо побачити, якими були наші діти практично із самого народження (деякі розпачливі батьки замовляють відеозйомку процесу появи ребенка на світло, хоча задоволення це, відверто говорячи, на аматора). Та й самим підрослим нащадкам завжди цікаво подивитися на себе маленьких.
Знімати дітей на відео потрібно обов'язково. Особливо в пам'ятні для них дні - це й свята в дитячому садку, і дні народження, і перший похід у школу... Звичайно, сьогодні дуже багато відеостудій, фірми й оператори пропонують свої послуги зі зйомки подібних заходів. Але більшість батьків, у яких є домашні відеокамери, воліють робити це самостійно. І ця стаття - для них. Ми розглянемо деякі нюанси й складності, з огляду на які, ви зможете зняти виразний і змістовний відстежувати, навіть якщо у вас не дуже великий досвід у відеозйомках.
Професійні оператори вважають відеозйомку дітей одним із самих складних видів роботи. За винятком, мабуть, зйомки дитин - ті, як правило, поводяться досить спокійно й вуж точно не носяться з кута в кут. Діти безпосередні й дуже рухливі, з ними завжди потрібно бути напоготові й тримати камеру в бойовій готовності. Дітей на святі складно знімати ще й тому, що доросла людина у два-три рази вище ребенка. При спілкуванні з дітьми, роботі з великим планом, доводиться сідати навпочіпки.
Знімати дітлахів потрібно по можливості постійно, " нон-стопом": діти - істоти непередбачені й можуть витворити що-небудь прикольне в будь-який момент. Є діти, які надмірно активні, вони будуть намагатися будувати гримаси й показувати мову прямо в об'єктив. Інші ж, навпаки - соромливі й бояться камери. У цілому, працювати з дітьми дійсно складніше, ніж з дорослими, але зате й зйомки потім виходять незвичайно веселими й живими.
До речі кажучи, цьому набагато більше сприяє присутність не чужого дядька або тітки з відеокамерою, а мами, тата або іншого родича зі звичним, домашнім апаратом - діти почувають себе раскованнее, не соромляться спрямованого на них об'єктива, і досить швидко взагалі забувають про те, що ведеться зйомка (втім, подібне часто відбувається й у присутності оператора з боку - це справа часу).
Знімаємо день народження
День народження для ребенка - завжди велике свято. Тому до зйомки цього заходу бажано підійти відповідально. Де б ви не планували відзначати цю подію - удома або, допустимо, в "Макдоналдсе" або дитячому кафі - постарайтеся, щоб у вас було досить плівки, а акумулятори були заряджені "під зав'язку". До того ж не завжди у квартирі або в залі кафе буває досить висвітлення - якщо ваша камера обладнана убудованим освітлювачем, використовуйте його по можливості. Якщо немає - постарайтеся, щоб всі джерела світла працювали. Дітям абсолютно необов'язково, на відміну від дорослих, відпочивати й розважатися в півмороку; скоріше, навпаки.
День народження будинку
Основні моменти, які бажано запам'ятати: прихід гостей, вручення подарунків вашому ребенку, поздоровлення. Коли діти розсядуться за столом, довго "чергувати" над ними з камерою не коштує: нехай піднімуть келишки із соком або газуванням, поздоровлять вашого іменинника, а далі нехай посидять без камери. Справа в тому, що гості вашого ребенка теж можуть соромитися камери й постійної присутності дорослого. На початку можуть почувати себе трохи скованно - вони ж у гостях! Нехай небагато адаптуються, наїдяться й поспілкуються між собою - вони неодмінно покажуть себе трохи пізніше.
Коли дітлахи почнуть грати, бігати й біситися - отут для оператора буде роздолля! Зніміть ігри й конкурси, якщо ви задумали такі, не жалуйте плівки на дурості й безглуздості, які діти неодмінно накоять - через роки ці кадри придбають свою цінність! І, звичайно ж, відмінне завершення - це врочисте задування свічок на святковому торті. Верхнє світло краще погасити; якщо ж у вас немає накамерного висвітлення - можна залишити в куті кімнати невеликий світильник, а комусь із домашніх доручити знову запалити люстру, як тільки свічки потухнуть (поки вони горять, ребенка, що готується їх задути, буде видно!).
День народження в кафі й/або за участю аниматоров
З технічної точки зору рекомендації приблизно ті ж - з обліком того, що знімати, можливо, прийде довше, ніж удома - оскільки в аниматоров і організаторів дитячих свят звичайно буває досить насичена програма. Сюди входять і гри, і танці, і конкурси за участю клоунів, ростових ляльок і т.д. Зручність ще й у тім, що завжди можна довідатися в аниматора, що буде далі, та й перешкоджати вам у фіксуванні происходящего на відео ніхто не стане. Скоріше, навпаки. Та й діти будуть настільки захоплені процесом, що геть-чисто забудуть про камеру - от отут тільки ловите моменти! : Дуже здорово виходять на відео стрибки на батуті, перегони на радиоуправляемих машинках, конкурси з кульками, мильними бульками... Насправді, усього не перелічиш - програм і сценаріїв дитячих свят сьогодні пропонується безліч. Ваше завдання - відзняти якнайбільше відстежувати, щоб і вам, і ребенку потім було, що згадати.
Знімаємо дитячий ранок
Ранки й свята в дитячому садку - події, до яких ваше чадо теж готується не один місяць, яких очікує із хвилюванням і радістю. Особливо, якщо йому випала важлива роль у святковій постановці: вірші прочитати, пісню проспівати, станцювати або зіграти якого-небудь казкового персонажа. Звичайно ж, хочеться запам'ятати все це в найкращому виді. Але тут уже є свої складності. По-перше, приміщення залів у дитячих садках рідко бувають досить просторими. А подивитися на заморозок приходять батьки й інші родичі всіх дітей без винятку. По-друге, сьогодні майже в усіх є відеокамери. І кожний батько хоче знімати саме свого ребенка, причому з найкращої крапки й ракурсу. По-третє, знову ж проблема з різницею в росту дорослих і дітей...
Загалом, якщо хочете зайняти найбільш зручну позицію для зйомок - приходите раніше. По можливості користуйтеся "зумом" ("наїздом") відеокамери - для вибору потрібного плану зйомки з найменшим створенням перешкод для інших батьків. Так, майте на увазі, що убудований накамерний світло працює максимум метра на півтора: відповідно, якщо дія відбувається далі - нема чого палити лампу впустую, саджаючи акумулятори й сліплячи навколишніх.
Останнім часом стало популярним робити новорічні постановки в напівтемному залі з використанням дзеркальних куль і ілюмінації на ялинці й на стінах. Тут, звичайно, без підсвічування не обійтися: те, що для наших очей півморок - для відеокамери повна темрява.
Зрозуміло, ви в першу чергу будете знімати саме вашого ребенка. Але й відволікатися, періодично знімаючи ще й загальні плани, інших дітей, його друзів і подружок, теж необхідно. Вашому ребенку напевно буде цікаво подивитися не тільки на себе, але й на те, як у цілому виглядало те дійство, до якого вони стільки часу готувалися.
Однак захоплюватися докладною зйомкою теж не коштує. Оптимальний загальний хронометраж зйомки дитячого ранку - хвилин тридцять-сорок. Можна й менше - залежно від що відбувається.
Знімаємо перше вересня
Ще один захід, що коштує той, щоб запам'ятати його "для нащадків". "Перший раз у перший клас"... скільки очікувань і емоцій! Почати зйомку можна ще будинку - як чадо надягає пиджачок, смотрится в дзеркало, вішає на спину ранець або рюкзак... Як виходить із під'їзду із традиційним букетом у руці. Як крокує по дорозі в школу, у числі таких же, як він, дітлахів (краще небагато обігнати ребенка й зняти, як він іде особою до вас, а не зі спини). На цьому етапі складностей зі зйомкою ніяких.
Головні "напруж" почнуться безпосередньо на шкільному дворі. Не зрячи професійні оператори називають зйомки шкільних заходів самими "важкими й невдячними". Велика кількість народу, як дітей, так і дорослих, хаос, суєта... Коли школярів побудують на "лінійку", батьків і інших родичів відтіснять великою, щільною юрбою на значну відстань від дітей.
Як ми вже відзначали, відеокамеру зараз має кожна друга родина. І, намагаючись зняти перший шкільний день вашого чаду, ви будете змушені конкурувати з десятками таких же, як ви, людей, збройних камерами всіх моделей і розмірів, що норовлять вилізти вперед і перекрити вам вид... Скажемо відразу - буде непросто. Добре, якщо ваш ребенок виявиться в перших рядах "лінійки" - втім, первоклашек звичайно ставлять уперед, оскільки саме їх першими поведуть у шкільний будинок. Попередите свого першокласника відразу: нехай тримає свій шикарний букет нижче, інакше є ризик, що його не буде видно (часто доводилося бачити: коштує такий карапуз із букетищем більше, ніж він сам, і не видать його за цією пишнотою).
Не знімайте підряд всі мови директора й інших "високопоставлених гостей". Представте, що ви робите репортаж для телебачення, робіть невеликі "замальовки" камерою, секунд по 5-10. Великим планом ваш ребенок із квітами, панорамний прохід по всій "лінійці", що летять у небо кульки (останнім часом стало традицією колективно відпускати кулі в повітря). Будьте готові до того, що другие батьки будуть вас отпихивать і повторювати, що їм не видно їх ребенка - навіть якщо ви будете поводитися чемно й намагатися знімати, не заважаючи іншим (останнє 1 вересня автор статті, працюючи на замовлення, знімала практично "з колін" - щоб варті позаду не штовхали в спину й не псували кадри... Це було нелегко! :)
На щастя, дане захід звичайно не триває довго: хвилин сорок приблизно. Завершується "лінійка" так званим "першим дзвінком" (хлопець із випускного класу проносить на своєму плечі уздовж юрби дівчисько або хлопчиська із дзвіночком) і врочистим відведенням першокласників у двері школи. Знявши ці епізоди, можете вважати, що тема "1 вересня" логічно завершена.
Знімаємо "останній дзвінок" і випускний вечір
Дитинки підросли, і от уже закінчують школу. Подія не менш пам'ятне, чим перше вересня в першому класі. Насправді, сьогодні багато випускних класів замовляють професійну відеозйомку, але це зовсім не перешкодить вам запам'ятати дещо й на свою камеру. А якщо професійної зйомки не буде - тим більше варто зняти ці заходи, настільки, наскільки вам дозволять адміністрація школи й технічні можливості вашої камери.
"Останній дзвінок", на відміну від 1 вересня, звичайно проводиться в стінах школи, а не у дворі. Це, як правило, напівофіційний захід в актовому залі з мовами директора, завуча, учителів, поетичними й музичними номерами від учнів і, властиво, "останнім дзвінком" - це або знову ребенок із дзвіночком, або справжній, шкільний дзвінок, що включається спеціально для учасників. Далі вже треба розважальна програма, у якій участь батьків, як правило, виключено. Тому вам доведеться попрацювати тільки на офіційній частині свята.
Тут теж доцільно використовувати принцип "телерепортажу". Приділите увагу не тільки вашому чаду, але і його друзям-подругам - на відміну від детсадовских зйомок, ці кадри підліток буде цінувати особливо: на них залишиться не тільки він сам, але й однокласники, з якими його вже багато чого зв'язує. Та й - згадаєте, ви адже теж починаєте якийсь "відлік" у своєму житті саме із закінчення школи! Не виключено, що через п'ять, десять і навіть більше років, ваше доросле дитя буде знову й знову переглядати цю зйомку, щоб зрозуміти, що змінилося з тих пор у його житті й житті друзів. Тому познімайте весь клас, по можливості.
Якщо час і обстановка дозволяють, можете записати невеликі "інтерв'ю" або побажання хлопців своїм однокласникам. Можна також спробувати "піймати" когось із учителів (але майте на увазі, що всі вони будуть на нервах і не кожний погодиться!).
Випускний вечір також складається з офіційної частини (мови й вручення атестатів) і застільно-розважальної. На другу вас теж навряд чи пустять (хоча в автора статті залишився випускний відеозапис 11-літньої давнини, що до самого ранку знімав тато однієї з дівчинок - але це була робота на замовлення, від цілого класу). А от на першу пустять обов'язково. Але складності будуть майже ті ж, що й 1 вересня. Вам доведеться "боротися" з юрбою таких же родичів з відеокамерами й шукати собі підходяще місце для зйомки, а, знайшовши таке, не уступати нікому! :)
Автор порадила б прибудуватися за спиною директора й завуча, що видають атестати: так ви зможете бачити всіх хлопців і точно не пропустите свого випускника, що радісно крокує за заповітною "скоринкою". Ви також можете зняти всіх його однокласників - знову ж, на пам'ять йому й друзям.
Тривалість цього процесу - приблизно півтора-друга година, залежно від кількості випускників. Хочете знімати щось ще - домовляйтеся з директором або з кимсь ще з адміністрації. Але подумайте - а ваш ребенок захоче вашої присутності на "гулянці"?!
Ми розглянули тільки самі основні події в житті вашого ребенка, які варто запам'ятати на домашньому відео. Зрозуміло, ви будете знімати набагато більше - і подорожі, і прогулянки, і т.п. Але без вище позначених моментів у сімейному архіві не обійтися. Цінність домашніх відеоархівів зростає з роками - помнете про цьому, і не жалуйте плівки! Коли ваш ребенок виросте й сам стане дорослим, він неодмінно скаже вам спасибі. І, можливо, сам буде знімати "для історії" і своїх дітей. І ваш сімейний архів буде поповнюватися. А виходить, "повернення в часі" для вас завжди буде можливий!
Наталя Буртова
