1 вересня в Росії за традицією відзначається День знань. Офіційно це свято було засновано Верховною Радою СРСР 1 вересня 1984 року.

1 вересня школярі й студенти святкують початок нового навчального року. Крім свята першого дзвінка й вручення студентських квитків у цей день останнім часом проходять катання на теплоходах, вечірки в кафі й на свіжому повітрі.

Кількість школярів зменшилося на 5 млн за 5 років

"За останні п'ять років кількість школярів зменшилося на 25%, це майже п'ять мільйонів учнів, і спад триває", - заявив міністр утворення й науки Андрій Фурсенко, виступаючи 27 січня перед депутатами Державної Думи РФ. "Разом з тим, кількість учителів майже не скоротилося", - додав міністр. За його словами, у Росії на один педагога доводиться менш, ніж 10 учнів, тоді як у європейських країнах - приблизно 15.

Міністр відзначив, що демографічна ситуація й соціально-економічні умови в Росії в останні роки істотно міняються, у той час як структура освітньої системи залишається колишньої. "Існуюча система перестала задовольняти соціальним запитам громадян", - підкреслив Андрій Фурсенко.

За словами Фурсенко, молоді викладачі не приходять у систему утворення не тільки тому, що не хочуть, але й тому, що немає вільних місць. «Молодь не приходить у школу, тому що всі місця зайняті», - сказав міністр. Зараз викладацький склад у значній мірі складається з людей старшого покоління. «Однієї з головних завдань реформи в системі утворення є залучення молодих фахівців», - додав глава Міністерства утворення й науки.

Кого повинна готовити школа?

Всеросійський центр дослідження суспільної думки (ВЦИОМ) провів опитування на тему: «Кого повинна готовити школа?» Відповідаючи на запитання: «Кого в наші дні, на ваш погляд, повинна готовити школа?» - відносна більшість опитаних (41%) відзначили, що першочерговим завданням сучасної середньої школи є, насамперед, виховання утворених людей, підготовлених до майбутньої професійної діяльності. Цікаво й те, що те респонденти, які ще зовсім недавно покинули стіни школи (18-24 року), трохи частіше (19%) схильні вважати, що першочерговим завданням середньої школи виступає підготовка людей, здатних забезпечити свій добробут.

Біля чверті опитаних (23%) уважає, що сучасна школа повинна готовити культурних людей із широким кругозором. Набагато менше тих, хто дотримується думки, що середня школа повинна готовити в першу чергу людей, здатних забезпечити свій добробут, а також просто гарних людей, гідних сім'янинів (14% і 11% опитаних відповідно). Ще менше частка тих, хто вважає, що сучасна школа повинна виховувати патріотів своєї країни (7%).

На думку переважної більшості опитаних, гарна навчання в школі мають визначальне значення для наступного життєвого успіху (64%). Частка тих, хто вважає, що гарне навчання в школі практично ніяк не позначиться на майбутній кар'єрі людини або взагалі не має ніякого значення, не перевищує 10%.

У той же час відносна більшість респондентів (51% опитаних, хто має ребенка-школяра) не змогли назвати професію або рід занять, які вони б побажали для своїх дітей. Деякою мірою це можна пояснити тим, що сучасні батьки по більшій частині залишають за власними дітьми право вибору тієї або іншої професії або виду діяльності. 4% респондентів відзначили, що хотіли б для свого ребенка високооплачувану цікаву роботу. Серед найбільш популярних професій вони назвали професії юриста (6%), економіста (6%) і лікаря (6%). Цікаво й те, що 5% опитаних указали, що хотіли б бачити свого ребенка кваліфікованим робітником.

Освітній рейтинг регіонів

Москва не є абсолютним лідером російської системи утворення. Відповідно до рейтингу російських регіонів по ступені розвитку в них освітньої системи, столиця випереджає інші регіони тільки по якості утворення. По цьому показнику крім Москви в п'ятірку лідерів входять також Новгородська й Ленінградська області, Удмуртія й Башкортостан. Рейтинг складався з ініціативи Державного університету Вищої школи економіки ( ГУ-ВШЕ) при участі Міністерства утворення й науки РФ і Федерального агентства по утворенню.

Самим доступним, згідно отриманим даним, утворення є в Мордовії. На другому місці - Новгородська область, а Москва займає лише третю позицію. За нею йдуть Евенкійський автономний округ і Санкт-Петербург.

Санкт-Петербург лідирує за рівнем утворення населення. Москва по цьому показнику посідає тільки друге місце. Крім мегаполісів у п'ятірку лідерів входять також Північна Осетія, Московська й Самарская області.

Що ж стосується інфраструктури сфери освіти, те найрозвиненішому вона також виявилася не в столиці, а в Мурманській області. Слід зазначити, по цьому параметрі Москва взагалі не попадає в п'ятірку лідерів. Друге місце зайняв Петербург, третє - Ленінградська область, четверте - Уляновська область, на п'ятої позиції - Єврейський автономний округ.

Скільки варто піти в школу?

Шкільні канікули підходять до кінцю. Традиційні шкільні ярмарки проходять у серпні у всіх російських регіонах. Під час багатьох з них проводяться благодійні акції, покликані допомогти дітям з малозабезпечених родин зібратися в школу. Наприклад, у Владивостоці більше 4 тисяч першокласників одержать у подарунок від міста новий портфель.

У середньому по країні, по підрахунках ІТАР-ТАРС, зібрати ребенка в школу обійдеться цього року від 3,5 до 8 тисяч рублів (залежно від регіону). Видимо тому в Красноярську відкриті пункти по зборі одягу, взуття й шкільних приналежностей для незаможних родин. А правительство Москви закупило до початку нового навчального року майже на 10 млн рублів устаткування й інвентар у подарунок школам Грозного.

Мотивація навчання

Майбутні першокласники, як правило, прагнуть піти в школу й хочуть учитися. При цьому багато дітей навіть не усвідомлюють, що їх чекає в школі. Дуже важливо для батьків підтримувати в ребенка правильну мотивацію навчання.

Соціальні мотиви першокласника відбивають потреба зайняти нове положення серед навколишніх, виконувати більш суспільно значиму діяльність. Перший час цей мотив може підтримати інтерес до навчання.

Але шкільне життя міняє ребенка, і в нього складається більше складна система мотивації. Прагнення дізнаватися нові факти й опановувати новими вміннями й навичками, потреба думати й міркувати, борг і відповідальність перед родителями й учителями, бажання бути першим серед однолітків - це далеко не всі мотиви, які служать руховою силою для учня.

Батькам потрібно зрозуміти, який головний мотив у вашого ребенка. Адже якщо ребенок ходить у школу тільки для того, щоб «одержувати гарні оцінки», те в школі він займається не придбанням нових знань, умінь і навичок, а «одержанням гарних оцінок» (всі зусилля додає до того, щоб будь-яким способом одержати гарну оцінку).

«Клуб двієчників» для... батьків

У Ростову працює «Клуб двієчників» для батьків. Двієчниками в цьому навчальному закладі називають не дітей, а батьків. Останнім психологи поставили "неуд" за поводження: тата й мами жадають від своїх дітей тільки гарних оцінок у школі й абсолютній слухняності будинку, у результаті чого в родині виникають конфлікти. У першому випуску "Клубу двієчників" Ростовського психологічного центра виявилося десять мам.

За словами психолога Ирини Власенко, у клуб приходять сміливі батьки, які можуть зізнатися в тім, що неправильно поводяться зі своїми дітьми. «Курс складався з 10 занять, проведених протягом двох місяців для 10 учасників. За цей час батьки змінилися настільки, що діти просто їх не довідаються», - сказала вона. Наступний курс лекцій у клубі планують організувати за участю батьків.

Автор: Олена Кирилова