9 травня - День Перемоги, день пам'яті для всіх нас. Урочисте й веселе свято зі сльозами на очах. По всій країні й у багатьох інших країнах згадують про загибель мільйонів людей, про мучення, пережитих народом після нападу Німеччини на СРСР.

9 травня є одним з найважливіших свят дотепер. Війна торкнулася кожної родини... Ніщо так не поєднує нації як загальні спогади.

Традиції свята

Росія за традицією широко відзначає капітуляцію німецьких військ у ніч на 9 травня 1945 року. Проводяться парад на Червоній площі, зустрічі ветеранів, ведеться трансляція фільмів на військову тематику, усюди чутні військові пісні, а ввечері - залпи салюту...

5 748 чоловік візьмуть участь у параді на Червоній площі в День Перемоги 9 травня 2006 року. Святковий салют 9 травня почнеться в 22.00. Салют буде запущений з 31 крапки. Для цього будуть використані більше 140 знарядь.

Фестиваль феєрверків

Цього року жителям Калінінградської області повезло трохи більше: вони будуть любуватися салютом кілька днів. На початку травня в Калінінградській області відкрився міжнародний фестиваль феєрверків.

На час фестивалю пляж для відпочиваючих у курортному Зеленоградске закритий. Фестиваль феєрверків у Зеленоградске задуманий як піротехнічне музичне шоу, тому журі буде оцінювати не просто красу салюту, але й те, наскільки він гармоніює з музичною композицією.

Міжнародний фестиваль феєрверків у Калінінградській області планують зробити щорічним. В усьому світі подібні шоу збирають тисячі туристів. Цього року змагання проходить між командами Литви, Білорусі, Польщі, Німеччини, Хорватії. Фестиваль феєрверків протриває дев'ять днів. Щовечора команди будуть демонструвати нові програми. Завершиться фестиваль 9 травня грандіозним вогненним шоу на честь Дня Перемоги.

«Георгіївська стрічечка» стала традицією

Цього року знову проходить акція «Георгіївська стрічечка». Георгіївська стрічечка - аналог знаменитого биколора, стрічки до ордена Святого Георгія. У роки Великої Вітчизняної війни з незначними змінами вона ввійшла в радянську нагородну систему за назвою Гвардійської стрічки як особливий знак відмінності.

Кольору стрічки - чорн і жовтогарячий - означають «дим і пломінь» і є знаком особистої доблесті солдата на поле бою.

Уперше пов'язувати таку стрічечку на автомобілі, рукави, сумки москвичі стали навесні минулого року в дні святкування 60-летия Перемоги. Цього року акція проходить уже у всеросійському масштабі. Крім того, бажання приєднатися виявили ті, хто живе в СНД, США, Франції, Канаді, Іспанії, Латвії, Об'єднаних Арабських Еміратах і інших країнах, куди організаторами були спрямовані тисячі чорно-жовтогарячих стрічок.

Цього року акція проходить під гаслами «Перемога діда - моя Перемога», «Пов'яжи, якщо пам'ятаєш!», «Я пам'ятаю! Я пишаюся!», «Ми - спадкоємці Великої Перемоги!»

Жахи війни

Ніщо не може передати атмосферу війни так, як розповідь очевидця або запис в особистому щоденнику.

Дванадцятирічна ленінградка Таня Савичева записувала у свій щоденник трагічні події свого життя. На жаль, вона вмерла в липні 1944 року й не дочекалася Перемоги. Але її щоденник дотепер нагадує нам про жахи фашизму...

Сьогодні «Щоденник Тани Савичевой» виставлений у Музеї історії Ленінграда, його копія - у вітрині меморіалу Пискаревского цвинтарі, де спочивають 570 тисяч жителів міста, що вмерли під час 900-денної фашистської блокади (1941-1943 р.), і на Поклінній горі в Москві.

«Щоденник Тани Савичевой» не був виданий, у ньому всього 7 страшних записів про загибель її великої родини в блокадному Ленінграді.

Дівчинка, що втрачає сили від голоду й холоду, писала нерівно... У ребенка вже не залишилося емоцій, залишилися сили тільки фіксувати факти. Таня просто записувала трагічні «візити смерті» у рідний будинок:

«28 грудня 1941 року. Женячи вмерла в 12.30 ночі. 1941 р.».

«Бабуся вмерла 25 січня в 3 години. 1942 р.».

«Лека вмер 17 березня в 5 годин ранку. 1942 р.».

«Дядько Вася вмер 13 квітня в 2 години дня. 1942 р.».

«Дядько Леша, 10 травня в 4 години дня. 1942 р.».

«Мама - 13 березня в 7 годин 30 хвилин ранку. 1942 р.».

«Умерли всі». «Залишилася одна Таня».

Танюша народилася в родині пекарюючи й белошвейки. Вона була самим молодшим ребенком у родині. Більші сірі очі під русявим чубчиком, чистий, дзвінкий «ангельський» голос, що обится співоче майбутнє.

Літо 1941-го року Савичеви збиралися провести в селі в Чудского озера, але виїхати встиг тільки один Миша. Родина Савичевих вирішила залишитися в Ленінграді й допомагати фронту. Мати-Белошвейка шила обмундирування для бійців. Лека через поганий зір в армію не потрапив і працював стругальником на Адміралтейському заводі, сестра Женя точила корпуса для хв, Ніна була мобілізована на оборонні роботи. Василь і Олексій Савичеви, два дядьки Тани, несли службу у ПВО. Таня разом з іншими хлопцями допомагала дорослим гасити «запальнички», рити траншеї.

Таня так і не довідалася, що не всі Савичеви загинули, їхній рід триває. Сестра Ніна була врятована й вивезена в тил. В 1945-м року вона повернулася в рідне місто, у рідний будинок і серед осколків знайшла Танин щоденник. Оправився після важкого поранення на фронті й брат Миша.

Таню же, що втратила свідомість від голоду, виявили служащие спеціальних санітарних команд, що обходили ленінградські будинки. Життя ледь тепліло в тендітному тілі. Разом з 140 іншими виснаженими голодом ленінградськими дітьми дівчинку евакуювали... Але Танин організм так і не зміг оправитися. Лікарі протягом двох років боролися за її життя, але процеси в організмі ребенка виявилися необоротними...

У війни не жіноча особа

Більше мільйона жінок і дівчин нашої країни воювало на фронтах Великої Вітчизняної війни. Вік самий різний: від 15 до 30 років... Вони йшли не тільки санітарками й лікарями, але й опановували складними військовими спеціальностями.

Якщо чоловіка говорили після бою про подвиги, то жінки згадували інше... Вони жалували вбитих молодих хлопців, тіла яких залишалися лежати на поле...

Після війни в жінок було інше життя, інша «війна». Вони намагалися відвоювати щастя, створити родину. Для цього доводилося ховати довідки про поранення...

Відновлений у списку живих в 2006 році!

В 2006 році японський солдат Осиносуке Увано повернувся додому в Житомир. На Україні в нього - дружина й троє дітей.

83-літній ветеран Другої світової війни, якого 60 років уважали загиблої, тиждень провів на батьківщині в Японії.

У Радянському Союзі японець виявився в 1939 році. Частина імператорської армії, у якій служив Увано, була розбита під Халхин-Голом. Солдат виявився на Сахаліні, там познайомився із дружиною, а в середині 60-х переїхав до її родичів у Житомир.

У Японії Увано більшу частину часу провів у своєму рідному містечку Хироно на острові Хонсю. Він відвідав могили батьків, зустрівся з молодшим братом і сестрами. З родичами Увано довелося спілкуватися через перекладачів, тому що він майже забув рідну мову. У Японії йому вручили посвідчення про те, що він відновлений у списках живих.

Подарунки ветеранам і не тільки...

На Червоній площі

Цього року вперше в ході військового параду на Червоній площі в Москві 9 травня відбудеться хоровий спів гімну Російської Федерації.

Унікальність дійства в тім, що вперше гімн буде виконаний без музичного супроводу. Виконання гімну покладене на війська парадного розрахунку Московського гарнізону (біля п'яти з половиною тисяч чоловік). Музичний супровід параду забезпечать зведений військовий оркестр Московського гарнізону (600 музикантів), а також 100 вихованців Московського військово-музичного училища.

День без реклами

Дирекція суспільних зв'язків Першого каналу заявила, що глядачам 9 травня замість рекламних роликів розповідять про невідомі сторінки Великої Вітчизняної війни й представлять історії створення знаменитих військових пісень.

Безплатний проїзд

З 4 по 15 травня всі ветерани, що приїхали в Москву на святкування Дня Перемоги, зможуть безкоштовно користуватися міським суспільним транспортом. Безкоштовні посадкові талони будуть видаватися в спеціальних пунктах в аеропортах і вокзалах. За допомогою цих квитків ветерани зможуть безкоштовно користуватися не тільки наземним транспортом, але й метро при пред'явленні відповідного посвідчення. Безкоштовні проїзні для ветеранів будуть дійсні з 06.00 4 травня до 00.00 15 травня.

По місцях бойових походів

На честь свята авіакомпанія «Аерофлот - російські авіалінії» проводить із 4 по 20 травня цього року традиційну акцію «По місцях бойових походів».

Як повідомляє прес-служба авіакомпанії, в 2006 році акція поширюється на ветеранів-учасників ВОВ, інвалідів ВОВ - громадян РФ, що постійно проживають на території РФ, а також на колишніх неповнолітніх в'язнів концтаборів, гетто й інших місць примусового змісту, створених фашистами і їхніми союзниками в період Другої світової війни. Акція буде поширюватися й на ветеранів-учасників ВОВ і інвалідів ВОВ, що проживають у країнах СНД і Балтії, що раніше входили в СРСР, і цих країн, що є громадянами. Їм буде надаватися знижка 50% від суми чинних тарифів.

Оформлення перевезень у рамках акції буде проходити з 20 квітня по 20 травня 2006 року включно, термін дії авіаквитка - один місяць.

Телефонні дзвінки не вдарять по кишені

Ветерани в День Перемоги зможуть безкоштовно дзвонити по Росії, СНД і країнам Балтії на переговірному пункті. Тривалість безкоштовного дзвінка складе не більше 10 хвилин. Всі інші жителі Росії 9 травня зможуть дзвонити по міжміському й міжнародному зв'язку із квартирних телефонів і на переговірних пунктах із знижкою в 50%.

Чудова погода

Тому що практично всі заходи свята будуть проводитися на свіжому повітрі, те й погода повинна бути чудової. Одинадцять літаків будуть розганяти хмари над Москвою й забезпечувати сприятливі погодні умови в столиці 9 травня в День Перемоги.

Автор: Кирилова Олена