Християнський або церковний шлюб - це таїнство, у якому наречений і наречена, що сповідають християнську віру, дають один одному обітниці вірності, священик у храмі благословляє їхній союз, також испрашивается благодать Божия для взаємної допомоги і єдності дружинам, для благословенного народження й християнського виховання дітей.

Шлюб установлений Самим Богом ще в раї. По створенні Адама й Еви, "благословив їхнього Бог, і сказав їм Бог: плодитеся й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і володійте нею" (Побут. 1:28).

Чоловіки, зв'язані узами церковного шлюбу, зобов'язані до кінця життя зберігати вірність, любов і повага друг до друга. Тільки взаємними зусиллями, смиренністю друг перед іншому можна досягти ідеалу любові, про яку говорить святі апостоли Павло: "Любов долготерпит, милосердствует, любов не заздрить, любов не звеличується, не пишається, не бешкетує, не шукає свого, не дратується, не мислить зла, не радується неправді, а сорадуется істині; все покриває, усьому вірить, усього сподівається, все переносить" (1Кор.13:4-7).

Якщо ваше рішення обвінчатися в церкві не ґрунтується на міцних духовних основах, на вірі й розумінні своєї відповідальності перед Богом за цей крок, якщо вас просто приваблює краса обряду, може бути, якась атмосфера таємничості або врочистості малозрозумілого церковного дійства, а також якщо ви сумніваєтеся в тім, що зможете дотримувати даних обітниць все життя, краще відмовтеся від цієї витівки. У Церкві немає місця легкодумству й безтурботності, тому наслідку необдуманих дій можуть бути вкрай важкі як для вас, так і для вашого обранця (обраниці). Тому якщо сумніваєтеся, потерпите, адже обвінчатися ніколи не пізно.