У серпні наступає час збору врожаю. Всі ті, хто невпинно «обробляв свій сад», пожинають плоди багатомісячної праці й довідаються, із чим прийде входити в зиму. І народні традиції, і православні канони знайшли відбиття в трьох святах, що доводяться на цей благодатний час. Перший зі Спасів називається «Медяний», другий - «Яблучний», третій - «Хлібний».

Цей період як не можна краще підходить для того, щоб радуватися життю й думати про майбутнє. На вулиці ще тепло, результати весняних турбот радують у квітниках, садах і городах. Ринки вражають своїм достатком, сільські трудівники можуть нарешті одержати й матеріальну винагороду за свої праці.

14 серпня наступає Медяний Спас. З ним зв'язують закінчення літа. Адже до цього моменту навіть у середній смузі поспівають багато плодів і овочі, скрізь закінчується жнива. У цей день пасічники заламують у вуликах перші медяні стільники, тепер можна є мед.

Православна назва цього дня - Походження Чесних Древ Хреста Господня. Свято бере свій початок ще в IX столітті. Тоді в Константинополі щороку приносили в храм Святої Софії частина Животворящого Хреста, що зберігався в будинкової церкви грецьких імператорів. Освячувалася вода, за допомогою якої парафіяни позбувалися від різних недуг (горя й хворості).

14 серпня в церквах виноситься хрест для поклоніння, після літургії освячується не тільки мед, але й вода, і мак. У цей день печуть медяники, млинці з маком і медом; а ще пироги, булочки й булочки з маком. Маком поминають мучеників Маккавей, що віддали своє життя за батьківщину.

На честь малого водосвяття медяний Спас ще називають «Спасом на воді». Раніше в цей день освячували нові колодязі, чистили старі, відбувався хресний хід на природні водойми, джерела для освячення води. Після хресного ходу купалися у воді й купали домашня худоба, щоб змити гріх і бути здоровее.

Медяний Спас у православних віруючих відкриває двотижневий Успенський пост, що закінчується святом Успения Пресвятої Богородиці. Про Успенський пост у народі говорили: «Спасівка - ласун, а Петрівка (Петровский пост) - голодування».

І дійсно, у червні всі тільки починає рости, а в серпні вже всього багато: і хліба, і овочів, і фруктів з ягодами. «Ласувати» тільки можна лише рослинною їжею, тому що по строгості Успенський пост прирівнюється до Великого. Під час цього поста зціляється (рятується) душа.

А от 19 серпня можна є рибу, тому що на цей день доводиться ще одне православне свято: Перетворення Господне або Яблучний Спас. Із всіх Спасів Яблучний Спас є самим головним. У народі це день характеризувався так: «Зі Спасу Перетворення погода перетворює», «Другий Спас яблучком розговляється».

Чому «розговляється»? А тому, що до Перетворення особливо строго заборонялося їсти яблука. Люди взагалі намагалися не є ніяких плодів, крім огірків. Якщо на Медяний Спас освячують мед, то на Перетворення - яблука й будь-які інші плоди (груші, зливи, виноград). Після церемонії частина плодів віддавали жебраком: "На другий Спас і жебрак яблучко з'їсть". Почастувати якнайбільше людей освяченим яблучком - добра прикмета. Відкусивши від нього, загадайте заповітне бажання, от побачите, воно неодмінно збудеться.

По народних прикметах, після Яблучного Спасу погода погіршується, наступає настав час зустрічати осінь. Уночі вже стає холодно. «Прийшов Спас - бери рукавиці про запас», «Другий Спас усьому година - шубу припас». Із другого Спасу засівали озимини: «Посій під погоду, будеш їсти хліб щороку». Говорили, якщо 19 серпня день сухий, те й осінь буде суха, дощовий - сира, ясний - сувора зима. Є ще одна прикмета: «Який другий Спас, такий і січень».

А 29 серпня наступає третій Спас або святкування на честь Нерукотворного Образа Христа Рятівника. У народі цей день мав ще кілька назв: «Спас на полотнах», «Спас на полотні»; «горіховий Спас», «хлібний Спас». Наші предки відзначали цей Спас як день віддяки Господові за хліб насущний на щодня. Це знайшло відбиття в російських прислів'ях: «Третій Спас хліба припас», «Добре, якщо Спас - на полотні, а хлебушко в гумне!».