«Воеводою бути, без меду не жити» (російське прислів'я)Це тільки здається, що в нього солодке життя - у розкішному кабінеті, з величезною зарплатою, за надійною спиною секретарки, з повним набором прав і з вічним усвідомленням своєї правоти й влади. Насправді вашому шефові й начальникові доводиться нести на собі величезний вантаж проблем і одноосібно приймати рішення, відповідальність за які ні з ким не розділити.

Нечасто, але трапляється, що підлеглі жалують своє начальство. Так, в 1958 році американська секретарка Патриція Хароски запропонувала внести в календар нове професійне свято - День Шефа. Чотири роки через цей день офіційно був затверджений губернатором штату Іллінойс, після чого ідею святкування Дня Шефа швидко підхопили й в інших країнах. Цікаво, що День Шефа вважається святом не тільки начальників, але й самих підлеглих. А всі тому, що 16 жовтня - єдиний день у році, коли бос повинен терпіти будь-які «подколи» і сюрпризи від співробітників у свою адресу.

На сьогоднішній день у столиці відразу кілька агентств пропонують послуги поздоровлення начальників; і практика показує, що клерки не жалують грошей на те, щоб зробити шефові приємність. Як зізнаються в одному з агентств, одним з найпоширеніших подарунків шефові є... замовлення стриптизерши, що станцює запальний танець прямо на його робочому столі. І коштує це недорого - до ста-ста п'ятдесятьох баксов, суща дурниця в порівнянні з тим задоволенням, що одержить від такого видовища весь колектив!

Далі по популярності крокують кошик з елітними напоями, поле на повітряній кулі, послуги з розмалювання автомобіля начальника. Співробітники можуть також оформити для шефа "виклик клоуна й офіціанта додому з додатковим феєрверком", замовити прогулянку по Москві на слоні, плавання з дельфінами в дельфінарії й ще багато чого - адже фантазія в цьому питанні практично безмежне. Але в кожному разі, як би не були незначні витрати підлеглих на подарунок шефові, колектив готовий піти на них тільки за умови, що начальник, у принципі, « мужик-те непоганий». А цією думкою про себе, на жаль, може похвастатися далеко не кожний шеф.

Найменше своїм начальством задоволені, виявляється, німці: як з'ясували експерти американської рекрутинговой фірми Kelly Services, німецькі начальники зайняли 25-е з 28 місць у міжнародному «рейтингу лояльності», складеному за підсумками опитувань менеджерів середньої ланки. Гірше, ніж німці, якості своїх менеджерів оцінили лише італійці, турки й шведи. Оскільки оцінки коливаються між 7,6 і 6,1 балами, у жодній із країн якості керівників не оцінюються як "дуже гарні" або "дуже погані". Найбільшою симпатією користуються шефи в Мексиці (7,6), США (7,3) і Канаді (7,2). У Європі найбільше позитивно до своїх керівників ставляться ірландці, бельгійці й голландці.

Що потрібно зробити, щоб заслужити любов і довіру підлеглих? Як треба з результатів того ж опитування, насамперед працівники цінують у керівнику лідерські якості й уміння працювати в команді (7 балів з 10). Мистецтво спілкування з підлеглими й можливість доручати їм виконання відповідальних завдань у повній відповідності зі здатностями й можливостями йдуть на другому місці (6,1 і 6,2 бали). Немаловажним критерієм оцінки менеджерів є бажання шефа визнавати успіхи підлеглих, а також готовність до матеріального стимулювання особливо, що вирізнилися співробітників.

Автор: Сергій Василенков