За рішенням Організації Об'єднаних Націй 10 грудня оголошено Всесвітнім днем футболу. Адже сьогодні в цю гру грають в усьому світі більше 120 мільйонів професійних гравців і незліченна кількість аматорів - на пляжах, вулицях і двірських площадках.

По числу гравців і глядачів у більшості країн футбол - гра номер один. У тих країнах, де футбол не найпоширеніший вид спорту (США, Австралія, Індія, Китай), його популярність неухильно росте. Чому ми закохуємося у футбол? Як це відбувається?

Гарний футбол - гарна й складна гра, і ці дві якості нерозривно зв'язані. Тому він нас і захоплює. Гравці передають м'яч один одному. От треба пас у вільну зону, куди зненацька зі швидкістю вітру уривається гравець. Не знижуючи швидкості й не збиваючись із кроку, він передає м'яч назад, третьому гравцеві, який виразно не міг бачити, і той точно так само пасує далі. М'яч летить зі швидкістю біля ста кілометрів у годину. Четвертий футболіст б'є по ньому головою - він пробіг велику відстань, щоб у потрібний час виявитися в потрібному місці. На повному ходу він вистрибує й з неймовірною влучністю й силою направляє м'яч у кут воріт.

Ці добірність, атлетизм і швидкість переміщення гравців по полю неймовірно гарні. От чому футбол займає так багато місця в наших серцях. Саме тому ООН вирішила віддати данина всім щирим фанатам цієї найдавнішої гри в м'яч. Щоб останні щороку, 10 грудня, могли насолодитися всією значимістю такого соціального явища, як футбол.

Всі континенти поєднуються в одному слові, в 90 хвилинах кожного з матчів світового кубка ФУТБОЛУ. Він популярний майже у всіх країнах миру. Причому це вже не тільки забава, гра, але й відбиття національних характерів. Скільки країн і народів, стільки й стилів гри.

Футбол зараз - це великий бізнес: річний оборот світової індустрії футболу - десятки мільярдів доларів. Із всіх спортивних команд планети футбольні збірні приносять найбільший дохід. Але гроші витрачаються швидше, ніж вкладаються, на багатомільйонні зарплати й гонорари гравців.

День футболу покликаний об'єднати й футболістів, і фанатів, так відданих своїм кумирам поля. Щораз вони із завмиранням серця уболівають за своєю командою. І тоді вже всесвітня популярність футболу не здається дивною. Адже якщо задуматися над тим, що завжди володіло людством... Звичайно, віра. А футбол простий і тому універсально, адже в нього можна грати де завгодно й чим завгодно. У містах діти пинают консервну банку на бетонній площадці, у селах - кому ганчірок по витоптаній землі. Футбол - це те, у що зараз можна вірити. Глибокого змісту в ньому, може, і ні, але цю гру для щирого віруючого фаната нічим не заміниш.

Російський футбол як суспільне явище вперше виник в 70-х роках дев'ятнадцятого сторіччя. Організаторами перших футбольних зустрічей у Росії були англійські робітники. Але датою утворення першій збірні СРСР прийнято вважати тільки 1924 рік, коли футболісти нашої країни зустрілися на матчі зі збірні Туреччини. З тих пор футболісти Росії регулярно беруть участь у різних матчах. З'являються перші «зоряні» команди «Динамо», «Спартак». Також свій бурхливий розвиток починає детско-юнацький футбол.

Після Олімпійських ігор в 1952 році тренери й керівники закордонних команд починають високо цінувати нашу збірню. Наступає розквіт російського футболу. З початком перебудови всі небагато міняється, усе більше стає популярним міні-футбол. Командам доводиться адаптуватися до нових соціальних і економічних умов країни. У період становлення демократії й приходу до влади Б.Н. Єльцина спонсори, зацікавлені надалі розвитку футболу в Росії, інвестують засобу в команди. Правительство, у свою чергу, так само стурбоване успіхами нашій збірні, виділяє кошти з бюджету країни.

В останні роки стабільна ситуація у футболі (гарна фізична підготовка спортсменів, грамотні тренери, високі гонорари, постійне інвестування) вселяє в душі росіян упевненість у гарному розвитку цього виду спорту.

Автор: Сергій Василенков