Пишний і рум'яний млинець,Маслом змазані одежинки...Сонцю нашому ти син.Покотися-Ка по доріжці,Прямо до панотця котися!Передай йому уклін!Нехай розфарбує нашу жизньяркими квітами він.Воскресінням прощенимзавершим своє свято ми.Разом з опудалом спаленим Унесется дух зими!

Напевно, саме Масниця відбиває повною мірою загадку росіянці душі - її широту, розмах і якусь обезбашенность. Гуляти так гуляти! Передзвонюються бубенци на російських трійках, надривається гармонь, і не зрозумієш, чи то радіє, чи то ридає...

Отут і крижані гори, і яскраві вбрання, і каруселі... Гомін, веселі жарти й сміх. Отут, випивши чарку-іншу, можна проспівати із циганами, розцілуватися з ведмедем і, закутавшись у шубу, самому зобразити ведмедя. Чим не північний карнавал?!

Незважаючи на язичеські коріння, Масниця зріднилася із християнськими традиціями. І тепер, крім веселого свята, ще є предтечей до Великого поста.

На самому оліїстому тижні не тільки гуляли, але й працювали. Понеділок, вівторок, середовище селяни раніше займалися господарськими роботами, починаючи із четверга працювати було вже не можна. У свої права вступала Широка Масниця.

Понеділок - «зустріч»

У перший день оліїстого тижня зустрічали Чисту Масницю. Будували сніжні гори й зазивали Масницю до себе, спокушаючи гостинністю й млинцями.

Люди починали ходити друг до друга в гості, відвідували ярмарку, збиралися біля балаганів і глузували із примовок блазнів. Уважалося, що відмова від веселощів загрожує лихом, убогістю й занедбаністю в старості.

З понеділка ж починали пекти млинці. Перший млинець віддавався жебраком. Обов'язковим уважалося поминання батьків і померлих родичів. За старих часів на Масницю млинці замішувалися на поталій воді, тому що сніг уважався втіленням душ померлих.

Уважається, що й оліїсте багаття - не що інше, як поминальний обряд - запрошення до рясного оліїстого стола всіх мир, що покинули цей, родичів.

Але ще більшою мірою традиції Масниці спрямовані на зміцнення сімейних і родинних уз серед живих.

За старих часів уважалося, що негоже засиджуватися в дівках і довго залишатися неодруженим. Наприклад, дуже цікавий обряд, що коли засидівся в холостяках хлопцеві навішували на шию своєрідну колодку у вигляді поліна, з яким він повинен був ходити весь день до вечора й зносити всі глузування. Думаю, багато дівчин були б не проти поновлення подібного обряду для неодружених хлопців у наш час.

Але самим головним символом Масниці був і залишається млинець. За старих часів опару для млинців починали готовити тільки з появою на небі місяця. Набирали у дворі сніг і зверталися до місяця: «Місяць, ти місяць, золоті твої ріжки! Глянь у віконце, подуй на опару!»

Вівторок - «заигриши»

У цей день хлопці й дівчини ходили в гості, качалися з гір. Малеча качалася на чому тільки можна весь тиждень.

Молодятам пропонувалося ошатними виїжджати «на люди», наносячи візити всім, хто гуляв у них на весіллі. Для неодружених же була можливість наглядіти собі пари й після Великого поста на Червоній гірці зіграти весілля.

Середовище - «ласун»

Головною подією, пов'язаним з молодятами, було відвідування зятями тещі, що пекла для них млинці, а для улюбленого зятя частенько влаштовувався цілий бенкет.

За старих часів у тещі був, як правило, не один зять. По вечорах співали веселі пісні про турботливих тещ і висміювали невдячних зятів. Уже тоді на Русі була маса всяких примовок і анекдотів про відносини тещі й зятя.

Четвер - «розгул»

Із четверга Масницю називали широкою й пускалися в розгул. Улаштовували кулачні бої, брали штурмом сніжні фортеці, проводили кінські перегони, організовували санні поїзди. На чолі поїзда сиділа солом'яна лялька в каптані, шапці й постолах, що символізує саму Масницю. Масницю на санях з піснями везли в гору, а слідом ішла ряженая молодь, цигани.

Дітлахи на Масницю колядували, з піснями випрошуючи собі частування на вечір: « Тринци-Бринци, печіть блинци!»

П'ятниця - «тещині вечірки»

У цей день черга зятя пригощати тещу млинцями. Іноді теща запрошувалася на млинці разом з усією своєю ріднею. Зять повинен був покликати тещу з вечора особисто, а поутру послати за нею спеціальних «позиваток».

Одна заковика - колись тесть повинен був вислати зятеві мішок борошна й діжку масла, а теща всі приналежності для печения млинців - сковороду, ополоник та інше. От уже воістину права приказка про те, що «зять любить взяти».

Відмова зятя запрошувати тещу на млинці вважався своєрідним оголошенням війни й ворожнечею на все життя, що залишилося.

Субота - «золовкини посиденьки»

Зовиця - сестра чоловіка. Наші предки вважали, що саме слово зовиця походить від кореня «зло» через недоброзичливість сестри чоловіка до молодої братової.

Якщо зовиця була незаміжньої, то в цей день вона скликала до себе на млинці подружок. Якщо ж сестра чоловіка була замужем, то невістка запрошувала до себе золовкину родину. Невістці пропонувалося обдаровувати сестер чоловіка в цей день подарунками.

Неділя - «прощений день»

У Прощеное неділя влаштовувалися проводи зими. Діти з ранку збирали дрова для багаття, на якому спалювалося опудало Масниці.

У цей день усі просили друг у друга прощення. Діти кланялися батькам у ноги. У такий спосіб люди намагалися позбутися від всіх образ, що нагромадилися за рік.

Молоді знову їздили по рідним, обдаровували подарунками тещу з тестем, сватів і дружек. Не забувалися й куми. Кум одержував шматок мила, а кума - рушник.

За старих часів не тільки спалювали зиму, палили лід і сподівалися на гарний урожай, але й кидали в багаття старі речі, щоб позбутися від усього непотрібного в новому році.

Опудало Масниці возили в санях по вулиці до глибокого вечора. А потім спалювали на приготовленому багатті. Попіл від багаття розвіювали над полями, щоб новий урожай був богатим.

Властиво спалення Масниці для наших предків символізувало початок нового землеробського року. Тепер же це просто веселе і яскраве свято.

Прийшов час пекти млинці!

Млинці з курагою

Вам знадобиться:

2 склянки борошна, 2 яйця, 1 склянка кураги, ½ склянки цукру, кип'ячена вода на око, 1 чайна ложка лимонного соку.

Курагу промити спочатку в холодній воді, потім залити окропом і почекати, поки не розм'якне. Нарізати шматочками або провернути на м'ясорубці.

З яєчних жовтків, цукру, борошна приготувати тісто консистенції густої сметани, додати курагу, лимонний сік, збиті в піну білки. Випікати, як звичайно.

Автор: Наталія Антонова