От і прийшов останній місяць зими - лютий. Він же бокогрей, снежень, стежень, лютий, сечень, межень. Латинська ж назва «февруарий» прийшло на Русь із Візантії.

По ранках, у вихідні дні, коли ще відносно тихо й тільки світанок повільно розтікається в небі тонкими срібними струмками, здається, що варто придивитися й можна побачити саму фігуру лютого, що підвелася навшпиньки й любується світанком - парчевий каптан, срібні чобітки й шапка, що з'їхала на потилицю... Окликнути? Не окликнути? Краще не треба, а те зникне, розчиниться в повітрі - і тільки сніг обсиплеться з гілки берези прохолодним білим пилком на гарячі губи...

Лютий - самий короткий місяць у році (28-29 днів). Саме від нього залежить, буде рік високосним чи ні. Незважаючи на те, що живемо ми в освіченому 21 столітті, люди ставляться до високосних років з упередженням і побоюванням.

Про лютий складено чимало приказок: «У лютого двоє друзів: заметіль так хуртовина», «Хуртовини й заметілі під лютий полетіли». І в той же час говориться про те, що «Лютий зиму видуває».

Кілька лютневих прикмет:

1. По народних прикметах у лютому буває сім великих холодних ранків: три до Власия, три після Власия, один на Власия.

2. У лютому оживають рибки у водоймах. Починають розвиватися бруньки на гілках тополь, беріз, лісового горіха, черемшини...

3. Безсніжний лютий загрожує літньою посухою.

4. Іній на деревах повідомляє про кількість меду, що зберуть улітку бджоли.

5. Грім у лютому - до сильних вітрів.

6. А селяни в лютому дивилися, як іде грубний дим із труби - якщо нагору, те бути морозу, а якщо дим стелиться над землею, то незабаром піде сніг.

1 лютого - день пам'яті преподобного Макария Великого Єгипетського. Якщо в цей день у небі світить сонце, то весна обіцяє бути ранньої. А якщо на нічному небі багато яскравих зірок, то зима піде не швидко й неохоче. Уважалося, що погода першого лютневого дня може протриматися весь лютий.

2 лютого - день пам'яті преподобного Юхимія Великого. Полуденне сонце на Юхимія також обіцяло провесну. А якщо хмари весь цей день заволікали небо, то весна прийде не швидко. Заметіль же в цей день могла затьмарити своєю присутністю всю Масниця.

3 лютого - день пам'яті преподобного Максима-Сповідника й Максима Грека. Яскраво-червоний захід - до морозного ясного дня. Увечері потрібно дивитися на небо, якщо місяць, як молодий бичок, упирається рогами в хмару, то хліба восени вродиться багато.

4 лютого - День пам'яті апостола Тимофія. У народі говорили: «Ползими пройшло, прийшли тимофеевские морози». Помічали, що саме з Тимофія починали мести хуртовини й заметілі, замітаючи дороги-дороги. Морози 4 лютого траплялися посильнее, ніж 31 січня, і приказка була на цей рахунок: «Це не диво, що Панас-Ломиніс морозив ніс, а ти почекай, що Тимофій заморозить...»

6 лютого - День пам'яті преподобної Ксенії. У народі цей день називався - Ксенія-Напівхлібниця, Аксинья-полузимница. Цей день - перелом зими. Яка Ксенія - така весна. Якщо на Ксенію цебро (гарна погода) - весна червона. На полузимницу дорогу переметає - корм підмітає. За старих часів говорили: «Полузимница навпіл - так не рівно ділить зиму; до весни мужикові важче», «Ползапаса в засіку: половина старого хліба з'їдена, половина строку залишилася до нового врожаю».

10 лютого - День пам'яті преподобного Єфрема Сирина. На Єфрема піддобрювали домовика, підгодовуючи його кашею й різними вкусностями, щоб не цурався, не зллився, за господарством наглядав і будинок охороняв від усіляких напастей.

14 лютого - день пам'яті мученика Трифона. День Святого Трифона був самим удалим у році для бажаючих позбутися від клопів, тарганів, мишей і інших неприємних квартирантів. Наприклад, щоб позбутися від тарганів, треба було взяти їх стільки, скільки в будинку проживає людей, і в постолі переволочь їх через поріг і дорогу.

15 лютого - Стрітення Господне. До прийняття християнства в цей день слов'яни відзначали зустріч зими з весною. Якщо в цей день на небі переглядало сонце, виходить, перша зустріч зими з весною відбулася. Якщо курка нап'ється в порога води - весна буде тепла й рання. Коли сонце не проглянуло, то холоди протримаються довго. На Сретенье раніше освячували в церкві воду й напували нею хворих домочадців, окропляли худоба, вози, пасіку.

16 лютого - день пам'яті праведних Симеона-Богоприимца й Ганн-пророчиці. У цей день починали готуватися до весняних робіт, лагодили все, що вимагало лагодження. Тому й день цей називався «Починками». На «Лагодження» домовик часом уночі заїжджає коней. Щоб цього не трапилося, за старих часів на шию коня прив'язували батіг і онучі. Домовикові здавалося, що на коні вже сидить хазяїн, і він її не торкав. Ще 16 лютого варили Саламату-Завариху - рідкий кисіль із борошна.

17 лютого - день пам'яті преподобного Миколи Студийского. Часто в цей день стояли Никольские морози. Вовки гуляли весілля. У народі говорили: «Никола - вовчий сват».

18 лютого - день пам'яті мучениці Гафії. Із цього дня корови починають телитися. По преданиною в цей день бродить по селах коров'яча смерть. Щоб не допустити її в подвір'я, з вечора закривали труби й замазували їхньою глиною. Палили будяк, щоб нечиста сила, що вилетіла в цей день із пекла, не влетіла в трубу й не оселилася в хаті. За старих часів баби знімали із себе весь одяг і збиралися разом опівночі бити коров'ячу смерть. Як вони неї знаходили? Так дуже просто - коров'ячою смертю вважався перший перехожий, що зустрівся їм, або тварина. Так що краще було в цей час із будинку не виходити й всіх тварин закрити у дворі.

19 лютого - день пам'яті преподобного Вакули Смирнского. По народних прикметах, якщо на Вакулу сильний мороз, то весна буде бурхлива, а літо посушливе.

23 лютого - день пам'яті преподобного Прохора Печерського. Із Прохора до весни рукою подати.

24 лютого - день пам'яті священномученика Власия Севастийского. Власий шанувався як заступник худоби - скотий бог. Він вівцям вовна давав, корів від хворостей оберігав. Із цього дня вже явно відчувалося наближення весни. Хоча морози сильні на Власия стояли майже щозими. У народі говорили, що власьевские морози крутіше різдвяних, водохресних, афанасьевских, тимофеевских і никольских. Видать, зима напоследок відігравалася.

25 лютого - день Иверской ікони Божої Матері. Ходили в церкву, молилися про здоров'я всієї родини.

28 лютого - день пам'яті апостола Онисима. На Онисима пряжу виставляли на ранкові морози, щоб вона була білою. А ще виносили зерно на три зорі, щоб був великий урожай. І хоча до справжньої весни ще залишаються й морози, і заметілі, серце вже живе в радісному передчутті весняного тепла.

Автор: Наталія Антонова