Дуже багато традицій святкування тих або інших подій прийшли в наше життя ще від язичеських предків. Просто вони були прихильно перейняті християнською церквою. А поступово було забуто, що дещо з'явилося раніше, ніж саме християнство. Так, у язичестві існувало свято зимового сонцестояння, що святкувався 12 днів. Починалися святкування «Уночі матері», що доводилася на 20 грудня.

Ніч матері має велике значення в язичеській традиції. Сама довга ніч доводиться на 22 грудня і є вночі зимового сонцестояння. Із цього періоду день починає подовжуватися, і по повір'ю древніх, саме в цю ніч народжується бог сонця й світла. Але перед нею, у Ніч матері, відбувається деяке таїнство, коли відкриваються врата інший світу. Так нове життя попадає в наш мир. І головну роль у цьому грає саме мати, що потайную темні двері й відриває.

До цього дня ретельно готувалися, адже цей початок 12-денного святкування. Починаючи із цього дня в будинку не можна нічого робити, підмітати й забирати, готовити й шити. До вечора 20-го числа господарки зобов'язані закінчити готування до свята, забрати й прикрасити будинок, а також наготувати багато страв. Також вся родина обов'язково ходить у лазню митися, щоб очистити свої тіла перед такою важливою подією.

Прикрашається будинок обов'язково гілками вічнозелених дерев. Це символізує вічність життя, а також цієї традиції приписується захист мешканців будинку. Головний атрибут свята - це віденок Йоля. Його роблять із гілок їли у формі кола. Це символ того, що все у світі циклично: смерть і народження. Вінок означає, що все у світі поміняє один одного, щось гине, а щось народжується. Вибір зелених гілок ялівця або сосни не випадковий, адже саме цей колір можна вважати символичним початком весняного відродження.

На вінок ставлять чотири свічки, які означають чотири пори року, чотири сторони світла, чотири елементи, чотири тижні місячного циклу перед святкуванням зимового сонцестояння. Вінок установлюють у тім місці будинку, якому можна назвати його серцем, можливо, це камін або ще щось. Свічі горять спочатку по убуванню, запалюють відразу чотири, а потім по однієї гасять у знак того, що сонце втрачає свою силу. Потім, у ніч зимового сонцестояння, знову запалюють всі чотири свічі.

Ніч матері завжди починається пишними й веселими застіллями. Це не випадково, уважалося дуже важливим накрити богатий і ситний стіл, а також поласувати досита різними вкусностями. Це було гарантією того, що весь рік буде таким же ситним, багатим і прибутковим. Навіть свійською твариною давали їжі більше, ніж тим було потрібно або чим давали звичайно.

У цілому ж Ніч матері була початком дуже суперечливого періоду, коли парфуми з інший світу могли впливати на людей. Багато хто навіть не залишали протягом 12 днів межі будинку, щоб не виявитися під впливом нечистої сили. Після закінчення 12 днів проходили святкування Нового року, що наступив. А це значить, що починалося нове коло життя й можна було знову займатися повсякденними справами й не думати про світ потойбічному.

Зараз не скрізь уже пам'ятають про те, які традиції святкування були в наших язичеських предків. Ми наряджаємо ялинку й будинок на Новий рік, при цьому навіть не знаючи, що це пішло від традиції святкування зимового сонцестояння. Традиції різдвяних гулянок, пишних застіль і інших заходів, пов'язаних із зимовими святами, також беруть початок саме від язичеських традицій, які просто були небагато перероблені. З них були взяті ті елементи, які найбільше підійшли під християнське навчання. Тому не зайвим буде й нам знати, «звідки їсти пішла Русь».

Автор: Сергій Василенков