Свята Японії виділяються серед свят інших країн Сходу своєю специфічністю й оригінальністю. Викликано це особливим менталітетом японського народу, його вірністю традиціям, повагою своїх «корінь». Японія - країна, що сполучить у собі все гарне, що було в неї за колишні «самітницькі» століття, і те краще, що запозичено за останнє сторіччя в інших країн. Відносно свят країна дотепер вірна своїм віруванням і традиціям, багато національних свят не схожі на європейські, вони дивують своєю тематикою й захоплюють одночасно. Приклад тому - свято Гион, що проходить щорічно в липні.
Його проводять на вулицях району Гион древньої столиці Кіото, що розташовується в 200 милях від сучасної столиці Токіо. Саме в Кіото перебуває древнє синтоистское святилище Ясаку. Коріння традиції йдуть до 869 року, коли в столиці вибухнула страшна чума. Щоб зупинити заразу, гонець імператора відправився в храм Ясаку - храм бога Сусаноо (тоді храм носив іншу назву - Гионся). По указі імператора перед храмом було встановлено 66 алебард - стільки, скільки було провінцій Японії в той час. Жителі міста теж молилися богам про зцілення. Імператор і народ вірили, що алебарди мають магічне значення й позбавлять від епідемії. Що й відбулося. З тих пор Гион Мацури відзначається вдячними жителями Кіото щорічно, до цієї пори. Відзначають його 17 і 24 липня, коли проходить парад візків і палантинів. Готуються до його зустрічі цілий місяць. По тривалості Гион можна зрівняти зі святкуванням у нас нового року!
Без колісниць і палантинів неможливо представити свято. Тому їх дбайливо зберігають із колишнього року, збирають, реставрують, виготовляють нові. Багато хто з них - справжні шедеври мистецтва в традиційному японському стилі оформлення. Різноманіття форм і фарб дозволяють захоплюватися, вражають і розміри - візка хоко більше двадцяти метрів у довжину й вагою до 12 тонн. Розташовані на платформах каркаси з балок скріплені канатами. Багато двоповерхові з характерними для Японії дахами - прообраз пагод. Висота візків досягає 24 метрів. Музиканти, гості, актори в білі кимоно розташовуються на другому ярусі, що нагадує відкриту веранду й навіть на дахах. Декорують колісниці найкращими тканинами - гобеленами, шовками, парчею, багато тканин привозять із сусідніх країн - Індії, Китаю, Ірану й Кореї, що надає Гиону якийсь інтернаціоналізм.
У момент просування колісниць чоловіка в білих одягах з опахалами за традицією коштують нагорі й розкидають людям навколо символічні священні тимаки - застава здоров'я на рік. Виготовляють тимаки з бамбукових листів і загорнених усередину пучків соломи. Найтяжкі колісниці просувають уперед за канати декілька десятків чоловік. Їх подбадривает величезна кількість вдячних глядачів, що щорічно приїжджають у Кіото: ні багато ні мало 800 000 чоловік. Процесію супроводжують звуки живої японської музики, що виконують музиканти, що сидять на других поверхах хоко.
Темами прикраси візків-яма (паланкінів) є сюжети із притч, легенд і сказань. Паланкіни мають вигляд коробок, переносяться на плечах двох-трьох десятків людей. Вага їх досягає 3 тонн. На даху такого вагомого чотирикутного спорудження коштують прикраси у вигляді героїв японського епосу, національна лялька в червоному кимоно або просто люди. За традицією в цьому параді задіяні 25 візків яма й 7 колісниць хоко.
Завжди традиційна для свята головна візок, що очолює фестивальну процесію, на якій сидить маленький хлопчик - символ божества храму Ясаку, що по віруванню японців і ниспослал звільнення від чуми в 869 році. Грандіозне видовище! Свято не забуте, але ж минуло вже більше 1000 років.
Гион відзначається й в інших містах і селищах країни. Примітно те, що в ряді місць назва «Гион» збереглося. Японці обожнюють свята, особливо люблять до них готуватися, адже свято - завжди привід для веселощів і відпочинку, пам'ять про те, що було в історії їхніх предків. Величезна любов японців до свят - доповнення, що врівноважує, до їх традиційної самовідданої праці, адже праця японці дотепер уважають великим привілеєм. Воістину загадкова й чарівна країна Висхідного Сонця.
Автор: Сергій Василенков
