Це чудесне Свято Свят - Світле Воскресіння Христово - відзначають віруючі християни всього миру. І скрізь святкування має свої устояні звичаї й традиції, ряд з яких ми й розглянемо сьогодні з вами.

Але деякі великодні традиції, символи й атрибутика залишаються незмінними повсюдно.

Самим головним атрибутом Великодня є, звичайно ж, ікона, що зображує лик Ісуса Христа. Адже саме його відродження святкується в це чудове свято. Ікона символізує вічне життя.

Велике значення надається Великодньому вогню. Потрібно запалити в церкві свічу й принести її в будинок, а недогарок сховати під дахом і зберігати весь рік. І тоді будинок будуть обходити стороною всі грози.

Великодня свіча - також важливий атрибут свята. Відстоюючи службу в церкві, запалену свічу прийнято тримати в руках. Палаючої її потрібно донести до будинку й запалити цим вогнем домівка, щоб у будинку все було благополучно. У такий спосіб як би відбувається процедура освячення будинку.

Найпоширенішими й невід'ємними символами Великодня, звичайно ж, є фарбовані яйця, паска й великодня паска, які завжди займають саме почесне місце на великодньому столі. Здавна прийнято, що першою їжею після сорокадневного поста повинне стати освячене в церкві фарбоване яйце.

У день Світлого Воскресіння Христова яйцями обмінюються при зустрічі з усіма близькими й знайомими. Крашанки подають жебраком і залишають їх у церкві. Червоний колір крашанки нагадує про те, що спокута людства відбулося пролиттям на хресті крові Христа Рятівника.

Освяченому яйцю приписуються магічні властивості. Уважалося, що воно може згасити пожежу, якщо його кинути у вогонь, тому-те такі яйця навіть зберігали за іконою на випадок пожежі (і перш ніж кинути його у вогонь, тричі оббігали з ним навколо будинку). На Ярославщине із крашанкою шукали зниклу або заблудлу в лісі корову або овець. Освяченою крашанкою гладили худобину по хребті, щоб вона не боліла й вовна в неї була гладка; робили це перед першим вигоном худоби на пасовище.

Чудодійну силу приписують і шкарлупі освяченого яйця, а також крихтам від розговіння. Їх збирали, змішували з «четверговою» сіллю й клали разом із зерном для посіву. До речі, «четвергова» сіль, що готовили в той же день, коли красили яйця, тобто в Чистий Четвер, використовувалася для засолу страв, які готувалися до Великодня й на Великдень.

Улюбленою великодньою забавою в багатьох народів є катання крашанок. Воно починається в перший день Великодня, після обіду, і триває часто весь великодній тиждень. Катали яйця просто з якого-небудь горбка або робили для цього спеціальні лоточки. Коли, що котиться яйце, ударяється об яйце, що лежить на землі, що грає забирає це яйце собі. Ці забави часом перетворюються в справжні змагання, які залучають до себе масу народу.

У Росії й деяких інших країнах існувала художня традиція виготовлення цукрових, шоколадних, дерев'яних, скляних і навіть золотих і срібних яєць, прикрашених дорогоцінним каменями. Російські й українські «писанки» покривалися вигадливими символічними візерунками, а також на них малювали види природи, жанрові сценки, храми й іконки.

Великодня паска символізує те, як Христос вкушав з учнями хліб, щоб вони ввірували в його відродження. Згодом зложився звичай у свято Воскресіння Христова залишати в храмі хліб (по-гречески він називається «артос»). На цьому хлібі зображується або хрест, на якому видний тільки терновий вінець, але немає Розп'ятого - як знамення перемоги Христової над смертю, або образ Воскресіння. У продовження Світлої седмиці його із хресним ходом обносять навколо церкви, у монастирях щодня приносять у трапезну й залишають на особливому столі за прикладом апостолів, а в суботу після благословення роздають віруючої.

Великодня паска, спечена по стародавніх рецептах, може зберігатися до 40 днів. У стародавності шматочок від освяченої паски вважався лікувальним.

Сирна паска - ще один із символів Великого Свята. За старих часів на Русі сиром називали будь-яке кисле молоко. Весь Великий пост його збирали в селах чекаючи свята. Згодом кисляк ущільнювався, але зовсім не так, як при температурному впливі. Із сьогодення, по наших поняттях, твердого сиру паску ніхто не робив. Використовували кисле молоко, що вистоялося. Тому вона була повітряної, ніжної й ароматної. Сьогодні, звичайно, ми готовимо паску більше сучасними способами.

Сирна паска (паска) - сир з вершками або сметаною, спресований у вигляді усіченої пірамідки по церковно-славянски, називається «млеко огустевшее». На бічних її сторонах зображується хрест і букви «ХВ», що означає «Христос Воскресе». Паска є символом Труни Господня. Вона заміщає на святковому столі старозавітного великоднього агнця й нагадує, що час старозавітних жертв пройшло.

Готовлять паски, красять яйця й печуть паски в Чистий Четвер, а в ніч із суботи на неділю все це висвітлюється в Храмі.

У багатьох християнських країнах символом свята Великодня є великодній кролик, що символізує родючість і процвітання. У вигляді великоднього кролика випікають безліч кондитерських виробів, його зображення можна зустріти на святковій скатертині, фіранках або навіть тарілках. На вулицях міста веселяться люди, одягнені в костюми кроликів.

Іншим символом Великодня є великоднє ягня, що символізує Агнця Божого, закланного за гріхи людей, тобто Христа. Статуетками, що зображують ягняти, або ягням, приготовленим із цукру й масла, прийнято прикрашати святковий стіл, а в деяких країнах смажене ягня є головним святковим блюдом.

Великодній вінок або букет, що є символом вічного життя, - ще один із символів Великодня. Це прекрасний святковий подарунок для близьких людей. Існує безліч варіантів великодніх букетів і вінків: підвісні, настільні, настінні. Тому що Великдень, крім усього іншого, ще й свято весни, великоднім букетом може вважатися будь-який букет з живих квітів.

На Русі весь народ урочисто готувався до Святого дня. До нього було присвячено багато добрих звичаїв і повір'їв. Наприклад, уважалося, що добрі справи, чинені на користь інших, особливо обділених долею, допомагали зняти з душі гріх. Так, у Росії було прийнято збирати гроші для викупу боржників з в'язниці. Перед святом всього будинку ретельно вбиралися, шилися нові вбрання.

Новий одяг у день Великодня прийнято надягати скрізь, адже вона ще символізує кінець поганої погоди й настання весни.

З ранку після служби прийнято христосуватися. За православною традицією великодній стіл завжди намагалися зробити особливо ошатним і врочистим.

Існує давня традиція, відповідно до якої, коли б'ють дзвона, варто умитися із джерела для придбання здоров'я.

У ніч на Великдень уважається гарною прикметою викупатися в джерелі, набрати води й принести її в будинок. Все це необхідно проробити, не проронивши ні слова, для щастя й благополуччя. А для того, щоб весь рік Вас супроводжувала удача, необхідно зустріти недільний світанок на вулиці.

Для заспокоєння душ померлих, перше ніж сісти за святковий стіл, необхідно поставити перед іконою горшочек з медом.

У деяких країнах існує традиція грати на Великдень у футбол, але замість м'яча використовується маленьке дерев'яне барило. Ще у свято Великодня можна покачатися на гойдалка, тому що вважається, що з кожним підйомом при катанні піднімається Ваш добробут.

Перша неділя після Великодня й наступна за ним тиждень був часом весіль, тому що в цей день дозволяється робити обряд вінчання.

Великодня трапеза - це поняття дивне. Після тривалого Великого Поста, після довгого часу, відданого молитвам і помірності, що вірують християни накривають розкішний стіл, щоб віддати данина Рятівникові.

Головне місце на святковому столі, серед достатку різноманітних блюд, звичайно ж, займають різнобарвні крашанки, паски й паски.

Продовження треба...

Автор: Інеса Оливка