Листопад називали колись воротами зими... І впрямь, те сніг, то дощ. Темніє рано, та й день найчастіше зовсім не яскравий, небо затягнуте рваними хмарами, зовсім низько пливуть важкі хмари, зачіпаючи волохатим черевом вершини дерев. Червоні кисті горобин у сірому повітрі не так помітні, як облямовані снігом зими.
Снігурі й омелюхи ще не прилетіли. Невдоволено каркають ворони, торохтять сороки й галки. До їхньої зграї прибиваються що лінуються кочувати граки. Нахохлившиеся горобці тримаються ближче до будинків, там, де люди, де тепло і їжа. І лише синички, облітаючи балкони й кватирки в пошуках годівниць, радують слух своїми дзвінкими голосами.
Листопад... По ранках калюжі сковані тонким льодом, як панциром, а вдень, залежно від сонця, вони те искрометно блискають, відбиваючи сонячні відблиски, то похмуро чорніють через відсутність світла... Перший сніг ненадовго вкриває землю.
Листопад у народі величають полузимником, сентябревим онуком, октябревим сином, а грудню листопад доводиться рідним братом.
Російські селяни помічали - листопад виїжджає на пегой кобилі: те сніг, то бруд, то бруд, то сніг. За старих часів проказували: «Не великі в листопада кузня, а на всю Русь у ній окови куються: льодостав уже на ріках, на ставках і на озерах». Із середини листопада в колишні століття й до середини 20-х років минулого століття - до дня святих Косьми й Дамиана - мороз сковував ріки й озера льодом. Може бути, зими були суворіше, або води, не отруєні хімікатами, замерзали швидше.
У садах і парках тихо... Безжалісно роздягнені дерева тремтять на вітрі й чекають сніжного одіяння, що не тільки зігріє, але й перетворить їх у гарних напівказкових героїв... По народних прикметах наших предків, сніг, що випав наприкінці жовтня, у листопаді вже не танув.
2 листопада день пам'яті великомученика Артемія. На думку знахарів, у цей день особливо вдається лікування всіх шлункових захворювань. Збереглася така знахарська змова від грижі: «Грижа ти, грижа, буде тобі нити, буде тобі ломити, пора з Тимки виходити глистами за високі ліси, за далекі поля, за сині моря. Урятуй і помилуй раба Божого (ім'я)». Після чого потрібно було один раз дунути на грижу й три рази плюнути через ліве плече.
4 листопада велике церковне свято - День Казанській ікони Божої Матері. До дня Казанської Божої Матері намагалися закінчувати всі будівельні роботи, побоюючись наступаючих холодів.
6 листопада - день пам'яті скорбної Божої Матері. Скорбна Божа Мати шанувалася на Русі як рятівниця від всіх скорбей і хвороб. Уважалося, що якщо помолиться скорбної Божої Матері щиро від усього серця, вона неодмінно позбавить людину від хвороби. Знахарі в цей день прибігали до різних змов, багато хто з яких не дійшли до наших днів. Заговорювали воду, мед, сірники, сіль.
9 листопада - день пам'яті святого Дмитра Солунского. По старому стилі цей день збігається з германським святом Всіх Святих. І на Русі, і в Німеччині в цей день згадують померлих батьків. У росіян є таке прислів'я: «Живі батьки - почитай, а вмерли - поминай!» На Русі до революції молодята в Дмитрієв день відвідували могили своїх родичів, залишаючи на них частування покійним предкам - піроги, спечені молодими дружинами. На Дмитрієв день випадає така прикмета: Якщо Дмитрієв день по снігу, те й Великдень по снігу. Весна буде пізня. Коли відлига в цей день, то зима й весна будуть теплими.
10 листопада - день Святого Дмитра Ростовського й святої мучениці Параскєви. У листопаді починався сезон ярмарків на Русі. Селяни везли на базари свої товари й продукти. На листопадових ярмарках не тільки вели гучну торгівлю, але й відпочивали, веселилися. Цигани водили ведмедів, ставили смішні сценки блазні, грали шарманщики, учені мавпи й ручні пацюки пророкували майбутнє, пропонуючи витягтися щасливий білетик у долі. Особливо яскравими були ярмарку на день Святої великомучениці Параскєви, названою П'ятницею.
Святому Дмитрові Ростовському молилися при грудних хворобах. Збереглася стародавня змова від хворого серця, що читали, заговорюючи вино, мед, часник: «Утеши сам Христос у рабі Божому (ім'я) хвороба цю, да Увар мученик, да Іван Хреститель, да Михайлові Архангел, да Тихін Святий».
11 листопада - день пам'яті святих мучеників Зіновія й Зіновії. У багатьох областях Росії цей день відзначали як день мисливців. У цей день мисливцям покладалося вбити хоча б одного зайця, той, хто повернеться в цей день додому без видобутку, по повір'ях на вдале полювання в цьому сезоні міг не розраховувати. А от зустріч на полюванні з вовком уважалася поганою прикметою. По древніх повір'ях вовки зграями передвіщали голод, мор, війну.
14 листопада - день святих Косьми й Дамиана, заступників ковалів, на думку наших предків, був першим справжнім зимовим святом. На 14 листопада є така прикмета - якщо на Косьмодемьяна на деревах залишаються листи, то на інший рік буде голод. Якщо випав сніг, то по весні потрібно чекати великого розливу.
19 листопада - день Павла сповідника. Мужики говорили: «Хто в листопаді не мерзне, тому й у водохресну холоднечу не холодно», «Листопадові ночі до снігу - темні». Якщо на Павла-Сповідника випав сніг, то вся зима буде сніжна, що добре для озимих.
21 листопада - Собор Архістратигу Михайла. По повір'ях Михайло-Архангел має владу над всякою поганню. Саме архангел Михайло за наказом Бога, щоМ прогневались на Сатаниила, скину він на земл вогненн меч з усіма його ангел Саме із цих скинутих ангелів і пішли на землі лісовики, водяні й домовики.
23 листопада - день пам'яті апостолів Ераста й Родіона. У народі говорили, «що Ераст на всі горазд». І на холод, і на голод, і на бездоріжню метелицю.
24 листопада - день преподобних Феодора Студита й Мартирия Зеленецкого. За старих часів мудрі люди говорили: «З Федора Студита стане холодно й сердито».
27 листопада - день пам'яті апостола Пилипа. Іній у цей день по прикметі обіцяв на наступний рік гарний урожай вівса.
28 листопада відзначали день пам'яті мучеників і сповідників Гурія, Самона й Авива. Їх почитали заступниками сімейного вогнища й захисниками від жорстоких чоловіків. Скривджені жінки молилися мученикам Гурію, Самону, Авиву, щоб у будинку були мир і згода.
29 листопада - день Святого Матвія апостола і євангеліста. По прикметах у цей день дмуть сильні вітри й ведуть за собою заметіль^-заметілі-хуртовини-заметілі. Природа поринає в сон, а для людей у листопада припасені довгі вечори - самий час зайнятися вдосконаленням чогось старого, почати освоювати щось нове або присвятити час собі улюбленої.
Автор: Наталія Антонова