Членів робочих груп хвилює питання ступеня прийняття з боку інших учасників або того, як вони вписуються в команду. Усередині групи можуть розвитися різні моделі взаємодії, по яких можна судити про якість поводження членів команди й про їхнє відношення до роботи.

• Чи виникли в команді які-небудь підгрупи? Іноді два-три члени групи постійно підтримують один Одного, або, навпаки, перебувають у розбіжностях і взаємній протидії.

• Чи не виглядають деякі люди так, начебто перебувають «поза» групою? Як інші учасники ставляться до таким «аутсайдерам»?

• Чи не демонструють деякі учасники свій «догляд» із групи й «повернення» у неї? Наприклад, під час нарад деякі можуть відхилятися на спинку стільця або нахилятися вперед, рухати далі або ближче своє крісло. При яких обставинах вони демонструють подібне поводження? («Щорічний довідник для керівників груп», Annual Handbook for Group Facilitators, 1972).

Девид Черон, президент Кливлендского інституту музики, виступаючи перед членами міського клубу в жовтні 1999 року, постарався надихнути слухачів закликами, які ставляться й до процесу організації розважальних заходів.

Сталість і різнобічні навички! Я вважаю, що це великі слова. Ці дві якості - невід'ємна частина моєї освітньої філософії й стилю менеджменту; вони визначають і мій підхід, як скрипаля-соліста, до виконавського искусстеу. Це дві самих труднодостижимих якості, які вимагають максимальних тимчасових витрат, на які тільки може сподіватися людина. Дві якості, відсутність яких означає найбільший недолік, а присутність - найбільша винагорода. Дві якості, які винятково коштовні для досягнення майже будь-яких цілей...

Ми можемо конструювати машини, які працюють постійно й незмінно якісно, але вони не демонструють особливої розмаїтості вмінь. Машини можуть виготовити яку-небудь річ - іграшку, заклепку, деталь автомобіля, бейсбольну битку або ключку для гольфа. Але вони не пишуть картини, не створюють п'єси, не складають симфонії й не можуть грати, як Страдивари. На все це здатно лише людей, які витратили багато років на оволодіння основами свого сторонность. Вони виробили ці якості й наділили себе чинністю для досягнення досконалості.

Які кроки ми вживаємо, щоб виробити сталість і багатосторонність навичок? Візьмемо як приклад оволодіння мистецтвом гри на скрипці. Спочатку потрібно усвідомити, що це - тривалий процес, що повинен бути початий якомога раніше. Потрібні роки завзятої роботи, щоденних занять і дисципліни. У навчання скрипаля входить наступне.

1. Освоєння гам і арпеджіо.

2. Контроль вибрато.

3. Вироблення впевненого ведення смичка по струнах.

4. Тренування вуха.

5. Робота очей над читанням нот.

6. Робота розуму над інтерпретацією музичного послання композитора.

7. Вивчення історії музики.

8. Знання фізики звуку й того, як вона впливає на процес музичної комунікації.

9. Упевненість у всіх цих областях для можливості проявляти музичну спонтанність.

Девид Черон ясно дає зрозуміти, що ключ до досягнення досконалості - це досвід і така відданість своїй справі, коли спостерігається прагнення до досконалості у всім, чим ви займаєтеся. Чи граєте ви на скрипці або організуєте захід, знання й досвід - основа успішного виступу на сцені або виконання складного завдання. Хоча, можливо, не кожне організоване вами захід виявиться ідеальним (усім їм будуть властиві свої недоліки), важливо засвоювати одержуваний досвід і використовувати його в майбутньому. Навчившись на своїх помилках і провівши досить заходів, щоб уважатися досвідченою людиною, ви будете вміти справлятися з усіма виникаючими несподіванками з добірністю майстра.